Почути від редактора червоне підкреслення під фразою «прийняв участь у зборах» — неприємний сюрприз навіть для тих, хто пише українською щодня. Вислів «приймати участь» — один із найпоширеніших русизмів в усному й навіть письмовому українському мовленні. Він настільки прижився, що багато хто щиро дивується, дізнавшись про помилку, адже чує цю фразу з дитинства від оточення, у новинах чи навіть від деяких публічних осіб. У статті пояснюємо походження цього виразу, правильний варіант і суміжні конструкції, які варто запам’ятати.
Звідки взялася помилка
Вислів є калькою з російського «принимать участие». В українській мові дієслово «приймати» поєднується з іншими іменниками (приймати гостей, приймати рішення, приймати ліки), а от зі словом «участь» усталеної мовної традиції немає — натомість українська мова історично використовує дієслово «брати». Причина в тому, що українська і російська мови по-різному «розподілили» дієслівне керування серед схожих іменників, і сліпе калькування структури однієї мови в іншу призводить саме до таких помилок.
Єдиний нормативний варіант
Нормативний варіант — «брати участь у чомусь»: «Вона взяла участь у конференції», «Діти брали участь у святковому концерті». Саме цю форму фіксують українські словники та довідники з культури мови, зокрема академічний тлумачний словник і численні мовознавчі посібники для журналістів і редакторів.
| Неправильно | Правильно |
|---|---|
| приймати участь у зборах | брати участь у зборах |
| прийняв участь у конкурсі | взяв участь у конкурсі |
| приймаю участь у проєкті | беру участь у проєкті |
| приймали участь минулого року | брали участь минулого року |
Де ще плутають «приймати» і «брати»
Плутанина трапляється і в інших словосполученнях. Наприклад, українською кажуть «складати іспит» (а не «здавати іспит» у значенні проходити випробування), «брати до уваги» (а не «приймати до уваги»), «взяти гору» (а не «прийняти гору»), а поширений русизм «приймати міри» має заміняти «вживати заходів». Усі ці випадки об’єднує спільна логіка: коли йдеться про долучення чи здобуття чогось нематеріального, українська мова частіше обирає дієслово «брати», а не «приймати».
Простий спосіб запам’ятати назавжди
Орієнтир такий: коли йдеться про фізичний предмет чи конкретну дію (ліки, гостей, посилку), використовуємо «приймати». Коли йдеться про долучення до спільної справи, заходу чи діяльності — використовуємо «брати» (участь, приклад, гору, до уваги). Ще один лайфхак — подумки замінити слово «участь» на слово «приклад»: якщо звучить природно сказати «взяти приклад», то так само природно звучить і «взяти участь», а «прийняти приклад» одразу ріже слух. У минулому часі форма змінюється за родом і числом підмета: «брати участь» → «взяв» або «взяла участь».
Чому це не просто формальність
Русизми в мовленні не лише є формальною помилкою, а й поступово розмивають самобутність української мови, роблячи її схожою на переклад з іншої мови, а не на живу окрему мовну систему. Особливо важливо стежити за чистотою мовлення в діловому спілкуванні, освіті та медіа, адже саме звідти шаблони поширюються на широку аудиторію. Замінити «participate» одним словом можна й по-іншому — дієсловом «долучитися»: «долучитися до заходу» звучить як природний синонім до «взяти участь у заході». Якщо цікаво й далі «вичищати» мовлення від подібних калькованих конструкцій і заодно урізноманітнити часто повторювані слова, подивіться також добірку синонімів до слова «дякую» — ще один приклад того, як кілька правильно обраних слів роблять мовлення живішим і грамотнішим одночасно.
